6 Листопада, 2024
Хмельничанка : Подія, яка мене просто приголомшила . Я побачила жінку яка повзла по тротуарі. Тепер читайте уважно….

Хмельничанка : Подія, яка мене просто приголомшила . Я побачила жінку яка повзла по тротуарі. Тепер читайте уважно….

Розповім про вчорашню подію, яка мене просто приголомшила .Біля полудня в центрі міста по вул . Грушевського в районі Нац.банку, я побачила жінку яка повзла по тротуарі. Я була на другій стороні вулиці і спочатку не зрозуміла, що з нею. Підійшла. В неї на руках були робочі рукавиці і вона в прямому значені цього слова повзла опираючись на руки,так як в неї ампутовані ступні.Тепер читайте уважно; Вона проповзла від філармонії до ЦНАП !!!!! і пані Олена сказала , що я перша людина, яка її запитала, що з нею. Люди просто приізджали, проходили та оминали її.

Коротка історія п. ОлениСтупні ампутували. Живе в селі з сином на пенсію. Син п’є .Коли приходить додому п’яний , вона переховується за хатою в бур’янах , щоб не бив, там і ночує. В тих бур’янах і загубила паспорт, який завжди мала з собою.Чиновник з селищної ради видав їй довідку про приписку та порадив їхати в ЦНАПП в Хмельницький.

Вона зателефонувала знайомій і приїхала , захопивши для тієі подарунок з села – картоплю, буряк, та інший сільський скарб..Переночувавши в квартирі у п. Насті, якій до речі 70 років , вони ранком вирішили добратись в ЦНАПП, як радив чиновник.

Не знаю як у вас уява, але я особисто не можу уявити як жінка без ступнів , без інвалідного візочка, без супроводу, повзе з 20-ти кілограмовим рюкзаком до автобусної стоянки, та ще й опасаючись , щоб не побачив п’яний син.В якому столітті ми живемо ? Кому ми платимо податки?В компетентності чиновників довелось і переконатись і мені, коли я вирішила хоч чимось допомогти. п. Олені.Зайшла в ЦНАПП , показала довідку . Кажуть:» ну якщо ви взялись допомогти – їдьте в Чорний острів, бо це не наша парафія».Приїхала. А звідти мене прямо в еротичну подорож! Потрібно свідоцтво про народження , без нього ніде вам нічого не зроблять Пані Олена родилась в Мурманську, свідоцтва нема . Ніхто навіть і не подумав перетелефонувати в міграційну соужбу чи поліцію. Нічим не допомогли і нічого й не порадили.

Паспорт у пані Олени через місяць буде. Але я просто б ніколи не повірила, що в наш час можливе таке середньовічне ставлення до людей, якби сама не побачила це на власні очі та не потратила пів дня часу, щоб допомогти цій жінці.Я залишаю телефон прдруги пані Олени , пані Насті, яка зможе розповісти про цю ситуацію більш детально. 0 (96) 481 88 30 .Зателефонуйте будь-ласка, небайдужі, а такі люди , я вірює , з пропозиціями як далі допомогти цій жінці.

Людмила Романенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!