26 Жовтня, 2021
Заблокувати! Схему вкрили, це сотні мільярдів – Гонтарева в iстeрицi, зібрати всіх на тeрмiнoвe засідання

Заблокувати! Схему вкрили, це сотні мільярдів – Гонтарева в iстeрицi, зібрати всіх на тeрмiнoвe засідання

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ для видання “Коментарі” заявив про те, що вважає кейс, пов’язаний з банкопадом, одним з найважливіших.

“У нас є злочин без покарання. Мова про банкопаду 2014-2016 рр, коли понад 100 банків було ліквідовано. І хоч в законодавстві у нас є норма, що власники несуть майнову відповідальність за свої банки, практично ніхто не покараний. Були якісь кримінальні справи, але нічого серйозного. З урахуванням завданих збитків і факторів справедливості — це один з найперспективніших кейсів”, — упевнений Олексій Кущ.

З посиланням на оцінку НБУ, він зазначає, що так зване очищення банкової системи, якщо брати прямі і непрямі втрати, коштувала тоді країні приблизно 36% ВВП — сотні млрд грн.

“За ці гроші можна було провести повноцінну медичну реформу, дати поштовх для розвитку економії, — акцентує експерт. — З політекономічної точки зору, фактичні відбулося вторинний перерозподіл капіталу. Первинне у нас було в 90-х — відторгнення первинних власників (народу) від активів, які йому належали (держактиви, держпідприємства). А під час банкопаду відбулося вторинний перерозподіл капіталу.

Коли знову з’явилися власники були відірвані від активів, якими вони володіли. Це своєрідна революція для багатих. Під час зазвичай революції активи багатих забираються і перерозподіляються між бідними — і ними керує держава в особі народної влади. А в 14-15 рр була революція, коли активи від одних багатих переходив до інших”.

За словами Олексія Куща, тільки через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який відшкодовував вклади населенню, держава витратила 80 млрд грн. А були ще прямі втрати, коли в збанкрутілих банках “згоріли” кошти місцевих бюджетів, депозити місцевих органів влади, держкомпаній, держбанків. Плюс — невідшкодовані суми, які втратив малий і середній бізнес, звичайні громадяни. Адже держава компенсувала не більше 200 тис грн, а багато людей тримали депозити куди більше.

“Тобто, спільні втрати — сотні млрд грн. Це безпрецедентне явище в нашій новітній історії. І у цього кейса є дві складові частини”, — зазначає експерт. Перша — пошук прихованих бенефіціарів, в інтересах яких очищення банків відбувалася. “Це ті люди, які забирали чужі активи, стаючи ще багатшими. Є відповідальність колишнього керівництва НБУ, колишнього керівництва держави, які в той момент як “даху” прикривали весь цей процес”, — вважає Олексій Кущ.

Друга частина кейса — дії банків, які скориставшись ситуацією, виводили капітал за кордон.

 

“Відома” альпійська схема “, в якій брав участь ряд українських банків. Через швейцарські та австрійські банки тоді виводили млрд дол українських вкладників, — зазначає експерт. — Були банки-оболонки, які роздувалися за рахунок видачі величезної кількості кредитів (іпотечних, споживчих). Вони сформували безліч проблемних кредитних портфелів, а потім лопнули. В результаті млрд грн було втрачено”.

За цим кейсам можна і потрібно серйозно рухатися, впевнений Олексій Кущ. Тим більше, що події відбувалися не так давно, 5-7 років тому.

“Можуть бути проблеми з термінами давності, з антибанківським законом, який був прийнятий на вимогу МВФ. Але якщо РНБО блокує рахунки контрабандистів, чому б не заблокувати і рахунки фігурантів банкопаду? Це було би сильний хід в ракурсі відновлення справедливості, — вважає експерт. — Питання в тому, наскільки це буде реально, що не показушно”.

На думку експерта Української фабрики думки Юрія Гаврилечко, жодного нового олігарха за останні півтора десятка років, починаючи з кризи 2007/08 років, в Україні не з’явилося.

“Процес формування олігархату, що почався при президенті Кучмі завершився при президенті Ющенко, — вважає експерт. — банкопаду ж, влаштований екс-главою НБУ Гонтаревої при повному схвалення і політичної підтримки президента Порошенко, розорив громадян, а також дрібний і середній бізнес. Більша частина активів, які передані ФГВФО, зараз вже представляють собою сміття. Так що незрозуміло, про яку загрозу появи нових олігархів йдеться”.

Юрій Гаврилечко вважає, що дана заява ДанІлова — це, свого роду, відповідь спікеру парламенту Разумкова на його ініціативу отримати вердикт венеціанської комісії на “законопроєкт про олігархів”.

“А влада і правосуддя … Так це завжди антагоністичні поняття”, — резюмує експерт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *