7 Грудня, 2021
Я і так стараюся допомагати сестрі з донькою, але це вже просто нахабство! Хіба я винна? Ніхто її не змушував цю дитину народжувати й вона знала, на що йде

Я і так стараюся допомагати сестрі з донькою, але це вже просто нахабство! Хіба я винна? Ніхто її не змушував цю дитину народжувати й вона знала, на що йде

Яна давно не бачилася зі своєю подругою. Вирішили у суботу зустрітися у кафе й за чашкою філіжанки почали розповідати родинні історії.

– Моя старша сестра Інна самотужки виховує донечку. Вона зі своїм хлопцем майже 10 років разом жила. Спершу він казав, що не час одружуватися, бо вони молоді та ще не нагулялися. А потім то грошей не було, то робота погана та зарплата маленька. Словом, щоразу ось так відтягував зі шлюбом. Оминав РАЦС десятою дорогою. Одного дня сестра приносить йому позитивний тест на вагітність. Чи вона спеціально вирішила завагітніти, щоб він точно вже зробив пропозицію чи просто випадково вийшло – я не знаю. А той почав так кричати й сваритися, а потім взагалі гонорово зібрав свої речі та сказав, що кидає її. Але дитинка народилася здоровою, назвала Марійкою. А ось прізвище у неї дівоче й у свідоцтві про народження не вказувала батька.

Яна всіляко намагалася допомогти сестрі, адже у самої також була донечка такого віку – Яринка. Разом гуляли, купували речі та ходили у садочок. Зараз вже до школи ходять та навчаються в одному класі. Нещодавно Яна вирішила звільнитися з роботи та присвятити себе домашньому господарству. Її чоловік Олексій гарно заробляв та вони ні в чому собі не відмовляли. Та й скоро у них народиться ще одна дівчинка, вже обирають для неї ім’я.

Інна працює вчителем англійської мови, додатково займається репетиторством та готує школярів до екзаменів. Правда, вдома вона рідко буває. Часто може приймати дітей навіть у вихідні й свята. А Марічці вдома самій не страшно, вона вже вміє собі та мамі їсти зготувати, поприбирати – швидко подорослішала. Нещодавно старша сестра взяла в іпотеку двокімнатну квартиру у новобудові, адже до того жила в однокімнатній орендованій квартирі.

Часто Яна підвозить Яринку з Марічкою до школи, ще й сестру може взяти, якщо у неї є перший урок. Інколи навіть забирала племінника до себе додому та вони разом гралися й чекали на сестру.

– Дівчатка хотіли дуже на танці разом ходити. А якраз у центрі відкрилася нова студія. Ну я не горіла бажанням віддавати Яну туди, адже у школі багато домашнього завдання. Але вона майже тиждень не відходила від мене та просила. Вже й вередувати почала – то я погодилася. Але не могла уявити, що буду нести відповідальність ще й за Марічку!

Спершу Інна телефонувала та запитувала, чи не могла б Яна один раз забрати доньку з танців, адже у неї має бути додаткове заняття й вона не встигає. Звісно, що сестра вирішила допомогти. Але тепер жінка немов почала всюди шукати вигоду та нові відмовки, щоб Яринку з Марічкою забирала Яна.

– Телефонує до мене і каже, що у вона знову ніяк не встигає. Каже, щоб я заїхала за дівчинкою та потім взяла до себе, бо вона буде пізно. Мені не важко, але хоча б могла дати гроші. Вона ще жодного разу не була у них в студії, а там щоразу треба платити за один урок. Ну і звісно, що хореограф мене знає та запитує про оплату. Ну добре, раз могла б допомогти, ну два. Але не місяць часу! А заняття у них двічі на тиждень. Але тут справа не у фінансах точно. Просто мала б вже совість хоча б раз мені допомогти, я ж все-таки вагітна. Бо ледь не щодня забираю її доньку до себе додому!

Одного дня Яні було погано і вона залишилася вдома. Звісно, що Інна не знала та думала, що вона як завжди заїде по донечок до школи та відвезе додому.

– Привіт, треба сьогодні Марію забрати до вас, бо я буду пізно, у мене три учні.

– Вибач, але я не можу.

– Як це так? Хіба ти не можеш рідній сестрі допомогти?! Це ж твоя племінниця, мала б совість! – почала дорікати сестра.

Згодом ще й матері нажалілася й вона також накричала на Яну, мовляв, хіба не соромно – сестра сама без чоловіка, а ти живеш, немов принцеса та не хочеш їй послугу зробити!

Вже декілька днів сестри не розмовляють. А Марічка сказала, що сама буде ходити додому. Здається, що Інна вже намовила дитину проти жінки.

– Я і так стараюся їй допомагати з донькою, але це вже просто нахабство! Хіба я винна? Ніхто її не змушував цю дитину народжувати й вона знала, на що йде. Але Інна вже так все перекрутила, що родичі вже до мене телефонують та дорікають, що я така погана! Не хочу навіть думати про неї. Розумію, що у неї іпотека та дитина мала, але треба вже навчитися самостійно давати собі раду!

Чи підтримуєте ви слова Яни? Що б ви зробити на місці жінки?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!