17 Жовтня, 2021
Вона аж зажурилася, коли син Петро сказав хто його наречена. Вона була з дуже багатої родини, а Катя – жінка проста. Вона позичила багато грошей, щоб зробити гарний подарунок на весілля, та свати відразу сказали, що з бідною родиною зятя вони спілкуватися не будуть. Після весілля Петро з жінкою переїхали жити в столицю, матері звістки не дав. Про переїзд Катя дізналася від сусідів. Вона дзвонила синові, писала листи, але він так і не відповів. Відтоді минуло 20 років. За цей час Петро жодного разу не відвідав матір і сестру. Зараз в Катерини важкий період в житті, вона дуже сумує за сином

Вона аж зажурилася, коли син Петро сказав хто його наречена. Вона була з дуже багатої родини, а Катя – жінка проста. Вона позичила багато грошей, щоб зробити гарний подарунок на весілля, та свати відразу сказали, що з бідною родиною зятя вони спілкуватися не будуть. Після весілля Петро з жінкою переїхали жити в столицю, матері звістки не дав. Про переїзд Катя дізналася від сусідів. Вона дзвонила синові, писала листи, але він так і не відповів. Відтоді минуло 20 років. За цей час Петро жодного разу не відвідав матір і сестру. Зараз в Катерини важкий період в житті, вона дуже сумує за сином

Катерина зовсім одна виростила двох дітей. Вона не шкодувала останніх сил, щоб підняти їх на ноги. Однак син зрадив її.

Коли синові Петрові було всього 10 років, а дочці Ользі – 8, їхнього батька не стало. Так Катерина залишилася одна з двома дітьми, ні підтримки, ні допомоги.

Жінка вирішила, що краще виховає дітей сама, ніж зійдеться з чужою людиною, яка буде байдужа до її дітей, і все одно сприйматиме їх як чужих. Вона працювала, не покладаючи рук, щоб поставити дітей на ноги. Працювала Катерина на кількох роботах: вчителькою, вечорами прибиральницею, а вночі – швачкою. Після основної роботи мила під’їзди, у вихідні брала замовлення на пошиття і працювала репетитором. Вона робила все, щоб діти харчувалися і одягалися не гірше інших. Щоб ніхто й подумати не міг, що вони якісь там бідаки.

Катерина постійно намагалася однаково ставитися до дітей. Але нічого з собою не могла вдіяти – більше жінка любила свого сина – Петра. Він був дуже схожий на свого батька, якого вона щиро кохала: був таким же рішучим, сміливим і справедливим. Дочка Ольга ж була більше схожа на матір: відрізнялася боязким характером і чутливістю, вона була нерішучою та тихою.

Після закінчення університету Петро вирішив одружитися з дівчиною із заможної сім’ї. Вона дуже сподобалася Катерині, але – не її батьки. Вони дивилися на таких, як Катерина та її діти зверхньо і з презирством. Тому мама постійно говорила Петрові, щоб він знайшов дружину простішу і біднішу, свого кола, адже гроші не головне, їх можна легко нажити, а от ставлення тещі з тестем завжди буде до нього, як до бідняка, чого б він не досяг у своєму житті. Вони завжди говоритимуть, що він з бідової родини, селюк. Але Петро мами і чути нічого не хотів.

Перед весіллям Катерина позичила дуже багато грошей, щоб зробити молодим хороший подарунок. Тільки новоспечені родичі не оцінили її старань. Вони повідомили, що не збираються спілкуватися з убогою сім’єю зятя. Катерина промовчала, вона вирішила бути розумнішою, адже понад усе хотіла, щоб вони прийняли її сина добре, а вона вже якось ставлення сватів переживе. Вона подумала, що це навіть на краще.

Однак виявилося, що спілкуватися матір’ю і сестрою не хоче і Петро. Після медового місяця, який оплатили батьки дружини, вони таємно переїхали в столицю. Петро нічого не повідомив своїй матері, просто зник. Про переїзд Катя дізналася від сусідів. Вона дзвонила синові, писала листи, але він так і не відповів.

Відтоді пройшло 20 років. За цей час Петро жодного разу не відвідав матір і сестру, не подзвонив і не написав. Ольга сподівалася, що брат приїде хоча б на ювілей матері. Але він проігнорував його. Про його життя вони дізнаються від знайомих. За їх словами, Петро дуже добре влаштувався в столиці, пристойно заробляє, виховує двох синів.

Катерина ж ніколи не бачила рідних онуків. Нещодавно вона зовсім стала мати проблеми зі здоров’ям. Боїться, що її не стане, так і не побачивши улюбленого сина. Що з ним сталося – вона так і не зрозуміла.

Важко уявити, що зараз на душі в матері, але у сина тепер своє життя, повне розкоші та достатку, про неньку він і не згадує. Соромно перед родиною дружини, адже мама його – проста жінка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *