22 Січня, 2022
– Мамо, я зайнята, не телефонуй мені. Я не можу зараз розмовляти, – говорила я своїй мамі щодня.

– Мамо, я зайнята, не телефонуй мені. Я не можу зараз розмовляти, – говорила я своїй мамі щодня.

– Мамо, я зайнята, не телефонуй мені. Я не можу зараз розмовляти, – говорила я своїй мамі щодня. Але коли почула це від своєї донечки, рука потягнулася до телефону

– Мамо, я зайнята, не телефонуй мені. Я не можу зараз розмовляти, – фрази, які я часто чую від інших людей, і сама говорила колись. За матеріалами

А що?

Поїзд тягне один за одним вагончики рутинних днів по рейках життя, у кожного з нас справи, робота, навчання, ми все кудись поспішаємо і безперервно відчуваємо брак часу.

 

Все ніби і є, життєвий порядок йде своєю чергою.

Є батьки. І не замислюємося, скільки необхідно приділити часу на спілкування з ними, а вони ж так цього чекають – їм цікаво, чим зараз живуть їхні дорослі діти, чим цікавляться, що турбує.

А нам часто здається, що особистий простір порушується ними і зрідка йдемо на кщнфлшктність, чи не так?

Але іноді у всіх в житті приходить такий момент, коли все стає абсолютно навпаки.

Спілкування з батьками буде не вистачати, скільки б років тобі не було, і навіть якщо у тебе є своя сім’я, все одно ти відчуваєш себе беззaхисною дитиною, яку залишили. Навічно.

Хочеться розповісти, що у тебе нового тpaпилося, обговорити складності, про що душа бoлить, і поділитися радістю, похвалитися удачею – зателефонувати в будь-який момент.

І зрідка, коли рука тягнеться до телефону, несподівано осяває думка «а зараз це неможливо».

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!