Подаємо мовою оригіналу:
“Я зараз буду говорити жахливі речі, готуйтеся.
Я хотів би, щоб на нашій наступній війні не було волонтерів. Взагалі.
І це, ясна річ, не тому, що я не люблю волонтерів або не ціную їх. Без волонтерів ми, імовірніше за все, не витягнули б війну ще з самого початку, з 2014 року. А те, що роблять волонтери зараз – це щоденний героїзм та надзвичайно важка праця у рівних пропорціях, змішати, але не збовтувати.
Але я повторюю. Я хотів би, аби на нашій наступній війні – а вона буде, сюрприз – не було волонтерів.
Тому що волонтери закривають те, з чим не впоралася держава. Сам факт існування волонтерів у форматі іншому, аніж «відіслав малюнок школяра на фронт» або «привіз смаколики бійцям» – це дзвіночок, що держава не впоралася. А коли волонтери привозять на війну «байрактари» та бронеавтомобілі – це вже не дзвіночок, а дзвін. Величезний такий.
Чого я насправді хочу – так це повністю забезпеченої армії. Армії, в якої вистачає авто і волонтерам не треба скуповувати всі позашляховики в Європі. Армії, в якій коптери і «крила» – це не дефіціт, а розхідник, необхідний у сучасній війні. Я хочу армію, повністю забезпечену аптечками, взуттям, формою, снайперськими гвинтівками і навіть – отут розпочнеться срач – коліматорними прицілами для підрозділів, яким вони справді потрібні.
Я хочу, щоб ми як держава були готові до війни щохвилини. І щоб кожен громадянин, який іде служити, розумів, що йому не доведеться шукати берці або шолом серед волонтерів. Бо і берці, і шолом і все інше йому видадуть і так.
Я хочу, щоб армія не потребувала волонтерів. Бо я бачив і знаю, наскільки багато волонтери роблять і розумію, скільки всього зупиниться і зникне без них. Дуже багато всього. Критично багато.
Так, повністю забезпечити мільйонну армію важко. Ми не найбагатша країна в світі. Але це можливо. І так повинно бути, бо це правильно. І так буде, коли ми за це візьмемося як слід.
Ну, а поки що – працюємо з чим є.
«Демсокира» збирає гроші на 1000 турнікетів САТ 7 покоління, 1000 кровоспинних гофрованих бинтів та 1000 оклюзивних плівок. Це такі штуки, з якими мене близько познайомила російська 120-мм міна і без яких ви б навряд чи читали цей текст. Коротше кажучи, це треба мати в аптечках на фронті, і це справді рятує життя. Я перевіряв.
Треба було зібрати трохи менше $100 000, вже зібрано більше половини. І так, потрібно долучитися тут і зараз.
Бо без волонтерів просто нікуди.
Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/33x63odPayPal — donate@sokyra.space
(при виборі «Payment type» між опціями «For goods and services» та «For friends and family» варто обирати «For friends and family»)
(На архівному фото – той самий «Ісузу», на якому мене потім евакуйовали, перетягнутого турнікетами. Who you gonna call? Ghostbusters!)”
