Я довго хотіла покинути чоловіка, та не наважувалась ніяк. А тоді почалась війна. Я зібрала дітей і вирушила до Норвегії, де жила моя подруга дитинства. Оля дуже мені допомогла, підтримала. А вже через місяць я подзвонила Толіку і повідомила, що подаю на розлучення. Його це страшенно образило. Почав розповсюджувати чутки. Намовляти родичів проти мене. Ще до розлучення мені подзвонила свекруха й почала кричати:
– Що ти витворяєш? Казала, що від війни дітей вивозиш, а сама всіх надурила!
– Ви всі знали, як погано ми жили з вашим сином. Бачили, що він мене не поважає, заробляти не хоче, ще й мої гроші забирає. То скільки я це терпіти мала?
Та хай що я казала – однаково була винною. Врешті вирішила просто жити та ні на кого не зважати. Щастя, що діти мене підтримали. Минуло кілька місяців і я знайшла роботу, за рік познайомилась з чудовим місцевим чоловіком. Ми почали зустрічатися, він усім серцем полюбив моїх дітей. Та коли вдома про це дізналися – почали лютувати.
– То он, нащо ти туди поїхала?
Ми пересварились, спілкуватися майже перестали. Та я не могла заборонити дітям дзвонити татові і його батькам. Навесні вони почали казати, що хочуть влітку в Україну. Але пустити туди я їх не могла. Адже ще взимку забронювала готель в Італії аж на три тижні, хотіла, щоб ми гарно відпочили. А більше відпустки в мене нема. Пустити дітей самий також не можу. По-перше, вони надто малі, а по-друге – я чудово розумію, що свекри налаштовуватимуть їх проти мене.
Та коли я повідомила, що ми не приїдемо, ніхто не засмутився. Натомість мене приголомшили новиною:
– Ми знали, що ти це скажеш, тому вже взяли квитки до тебе. Тож чекай на нас.
– Ви що? Ми ж на море їдемо.
– Значить ми з вами поїдемо. Ми скучили за онуками, ти не маєш права забороняти.
– Де ж ви гроші візьмете на подорож?
– А хіба ти нам не допоможеш? Якщо не забула, ми тобі завжди допомагали і жила ти в нашому домі. Чи використовувала лиш, коли зручно було?
Тепер я в розпачі, зовсім не знаю, що робити. Вже скоро наша подорож, а я розумію, що мої колишні свекри все зіпсують. Порадьте, як бути?
