З Віталіком до війни я всього рік зустрічалась. Та щиро закохалась в нього. Хто ж міг подумати, що наше життя так зміниться. Він працював оператором, знімав різноманітні відео. Разом нам завжди було цікаво й весело. Минуло пів року і я збагнула, що все серйозно. А тоді почалась війна.
Коли Віталік вирішив йти у військкомат, я відразу підійшла до нього і щиро сказала:
– Я чекатиму тебе скільки доведеться.
Розставання було вкрай важким. А потім почались довгі тижні очікувань. Віталік став дронщиком і це не дивно, адже легко справлявся і раніше з цією технікою. Завжди знімав з неба відео. Він розповідав, що на них полюють і це дуже небезпечно. А я сиділа вдома і молилась. Якось в телефонній розмові коханий сказав.
– Я приїду у відпустку і ми розпишемось. Відразу, без весілля, я не хочу чекати.
Я погодилась, а потім на емоціях зізналась мамі. Та їй ця ідея не сподобалась.
– Нащо це тобі? Хочеш вдовою стати у 25 років? А ти чула, що вони там витворяють? Всі п’ють і коханок мають тамтешніх!
– Віталік не такий!
– Егеж! Послухай, не виходь за військового! Не потрібен тобі цей стрес! Або хоч почекай кінця війни. Зрозумій, він повернеться іншою людиною, з психічними розладами, а може й інвалідом. А ти його доглядатимеш.
Я обіцяла мамі подумати. Мені й справді було дуже важко. Ніхто ж не вірив, що війна так довго триватиме. А одного разу я два дні не могла додзвонитися до Віталіка. Він не відповідав. Мені здавалось, що втрачу розум. А тоді отримала лише коротке повідомлення, плюсик і все.
Того дня навіть на роботі було важко перебувати. Повернулась додому ні жива ні мертва. Відчинила двері й мені відразу здалося, що хтось в квартирі є. Навіть налякалась. Увійшла в кімнату, дивлюсь, а на столі величезний букет квітів. Ніколи такого ще не бачила. Озираюсь, а за мною на коліні стоїться мій коханий. Худий, змучений, але такий щасливий. Він наче світився і заряджав мене своїм сяйвом.
Того дня я не просто сказала так, а ми відразу пішли й розписалися. Мама образилась, що я нічого не сказала. Та я інакше не могла. Знаю – все зробила вірно! Згодні?
