Мій чоловік сердиться на власних дітей, бо ті не можуть собі дозволити оплатити нам відпочинок. На відміну від племінників.
Справа в тому, що наші діти і діти зовиці одночасно виїхали до Польщі. Хотіли поправити фінансове становище.
Племінниця швидко вийшла заміж за поляка, а племінник почав свій бізнес. Вони обоє успішні люди. У наших дітей ситуація інакша.
Обидві доньки працюють на пана і не мають таких умов життя, як діти зовиці.
Племінники щороку запрошують до себе зовицю з чоловіком на відпочинок чи оплачують їм подорож за кордоном.
І зовиця з чоловіком, і ми пенсіонери. У нас є невелика господарка в селі, а от Марія з Петром живуть як пани.
Цього року вони знову поїхали відпочивати, тепер у Грецію, звідки надсилали нам фото та відео.
Олексій мій злиться:
– Невже ми не заслуговуємо теж під сонцем погратись, так само, як сестра з чоловіком? Чому нам діти ніколи відпочинок не організовують?
– У них немає таких можливостей, як у племінників. Ти ж знаєш про це – пояснюю.
Та Олексій і слухати не хоче. Я ж не можу впасти дітям, як сніг на голову, приїхавши без запрошення. Ми навіть дітям іноді продукти передаю, бо у них скрутне становище.
Як пояснити чоловікові, що не у всіх однакові можливості?
