БЛОГИ Це найкращий рецепт сирників з усіх, що я пробувала. Секрет – в найпростішому інгредієнті! 17 Червня, 2025 Сирники без борошна домашній сир 600 г цукор 4 ст. л. ванільний цукор 1 п. яйце 1 шт. манна крупа 8 ст. л. (залежить від вологості сиру) олія для смаження Процес приготування (відео): admin Read more articles Previous PostПоливаю огірки цибулевим лушпинням: листя не жовтіють і плодоносять як божевільні Мене так батько навчив – ніколи не викидати лушпиння від цибулі…Next PostКоли смажу рибу, на кухні і в квартирі нею не “тхне”: кума навчила мене цим 4 хитрощам – а я тебе навчу… Більше… Залишити відповідь Скасувати коментарВаша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *Коментар * Ім'я * Email * Сайт Зберегти моє ім'я, e-mail, та адресу сайту в цьому браузері для моїх подальших коментарів. You May Like Стільки тут історій читала про різні ситуації в родині. І чесно, думала, що ці проблеми мене якось боком обійдуть. Адже моя свекруха жила взагалі в іншій області. Але от не так сталося, як гадалося. Два тижні тому до нас переїхала Василина Петрівна. Без попередження, без дзвінка. У нашому під’їзді поселилась сусідка, родом з Херсонщини. Рідне місто Ольги зараз окуповане і вона виїхала звідти, аби врятувати себе і дочку. Чоловік, на жаль, загинув під час одного з обстрілів. Коли я приїхала додому, то стала чоловікові розповідати про одного хлопчика з дитячого будинку, який був на нього дуже схожий. Але варто було мені просто згадати про уси новлення, він став кричати на мене. А потім я виnадково згадала прізвище хлопчика, і він змінився в обличчі. На наступний день він погодився зі мною сходити в дитячий будинок. Коли ми повернулися додому, він впав на коліна і почав мене благати забрати того хлопчика, він у всьому мені зізнався.
Стільки тут історій читала про різні ситуації в родині. І чесно, думала, що ці проблеми мене якось боком обійдуть. Адже моя свекруха жила взагалі в іншій області. Але от не так сталося, як гадалося. Два тижні тому до нас переїхала Василина Петрівна. Без попередження, без дзвінка.
У нашому під’їзді поселилась сусідка, родом з Херсонщини. Рідне місто Ольги зараз окуповане і вона виїхала звідти, аби врятувати себе і дочку. Чоловік, на жаль, загинув під час одного з обстрілів.
Коли я приїхала додому, то стала чоловікові розповідати про одного хлопчика з дитячого будинку, який був на нього дуже схожий. Але варто було мені просто згадати про уси новлення, він став кричати на мене. А потім я виnадково згадала прізвище хлопчика, і він змінився в обличчі. На наступний день він погодився зі мною сходити в дитячий будинок. Коли ми повернулися додому, він впав на коліна і почав мене благати забрати того хлопчика, він у всьому мені зізнався.