18 Травня, 2022
Наталка Діденко: Я вакцuнувалася. Але я не хочу брати президентську “тисячу”. І ось чому…

Наталка Діденко: Я вакцuнувалася. Але я не хочу брати президентську “тисячу”. І ось чому…

Я не хочу брати президентську «тисячу». Не через конкретного Президента, а тому, що не хочу. Я не хочу отримувати подарунків за те, що перейшла дорогу на зелене світло чи тому, що проголосувала на виборах, чи тому, що не перегородила тротуар автомобілем, чи тому, що встаю під час виконання гімну, чи тому, що сплачую податки, чи тому, що не буду кричати голосно по телефону в церкві, чи тому, що не візьму в салон літака заборонений екзотичний фрукт, чи тому, що буду виконувати закони й етичні норми, прийняті в суспільстві, чи тому, що не буду принижувати інститут президентства України.

Чи тому, що я добровільно вакцuнувалася від кoвіду. Я з повагою поставлюсь до кожної причини, з якої людина не захотіла вакцuнуватися. Окрім відвертої дурості, та й це мене не стосується.

Я — вакцuнувалася.

Я насправді рада, що люди допоможуть українській книжці, побачать якусь виставу, сходять родиною у кіно, кудись поїдуть чи нарешті зроблять перший крок до занять спортом.

Але я не люблю, коли міцний запах популізму перебиває чисте повітря. І мене не переконує те, що, мовляв, такі заохочення організовують і в інших країнах.

Так, а хіба в інших країнах не росте популізм? Звичайно, росте. Ця квітка — пронира, добре приживається. Інше питання, що там садівники швидше знайдуть спосіб її врівноважити іншими рослинами. Щоб не була надто токсичною.

Мене також не переконують ті, які кажуть, що, якщо я не візьму цю тисячу, то її хтось вкраде.

Але якщо хтось щось вкраде, до чого тут я і моя гідність? Мене зовсім мало переконує те, що якась бідна людина хай собі купить книжку чи квиток, бо вона — бідна.

Я знала одну таку бідну людину (пишу в минулому часі, бо вона нещодавно померла), яка — чомусь я так думаю (я її добре і довго знала) — не взяла б цю тисячу. Нікого при цьому не засуджуючи.

Та й чого?.. Я обов’язково буду купувати книжки, ходити на вистави, купувати квитки, вакцинуватися, піду в спортзал (з цим поки проблема, бо якось не складається у мене з спортом)), у кіно давно не була.

Але я хочу це робити сама, а не щоб мені подарували за це гроші. Між іншим, мої ж гроші. Тобто, з державного бюджету.

Навіть якби це були гроші умовних терещенків чи симиренків, справжніх, а не таких, як зараз, я б також не хотіла брати. Хай би допомагали напряму.

Оці всі «тисячі» не підштовхнуть людей на вакцuнацію, як на мене, не вирішать проблем видавництв, не підтримають кінотеатри (але мені здається, що в кіно люди ходять непогано). Хоча позитивних моментів буде багато, це правда.

Ця «тисячна» декларація має на меті щось зовсім інше, не щире, не дієве, не те, за що себе видає. І мене це ображає. Тому я й не хочу брати президентську «тисячу». І не буду.

Наталка Діденко

Копіювати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!